- припоручений
- -а, -е, заст.Дієприкм. пас. мин. ч. до припоручити. || припору́чено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
припоручений
Смотреть что такое "припоручений" в других словарях:
припоручений — дієприкметник рідко … Орфографічний словник української мови
